Природоохоронна акція «Обережно, батарейка»

 

 

Викидаючи відпрацьовану батарейку разом з іншими відходами, ми навіть не здогадуємося, що вбиваємо довкілля та самих себе. Малесенька батарейка нафарширована такими токсинами, що здатна отруїти щонайменше 20 квадратних метрів ґрунту та викликати ракові захворювання.
Якщо не викидати їх у смітник, то куди?
Щодня в Україну імпортується 10−12 тонн батарейок на день. У користуванні українців біля мільярда батарейок, що містять 9 тонн ртуті. Відсутність системи збору батарейок призводить до значного забруднення навколишнього середовища та негативно впливає на стан здоров’я людей.
Батарейки містять важкі метали: кадмій, свинець, літій та ртуть. Коли батарейка потрапляє на сміттєзвалище, її оболонка з часом руйнується і всі хімічні елементи потрапляють у навколишнє середовище. Цинк розчиняється в землі і забруднює ґрунтові води. Хлор — агресивна речовина, яка буде реагувати з іншими активними речовинами. Влітку батарейки разом із загальним сміттям тліють або горять, при цьому виділяються важкі метали і діоксини в атмосферне повітря. Діоксини вражають все живе навіть у малих концентраціях, при цьому збільшується сприйнятливість організму до інфекцій та онкологічних захворювань.
Одна пальчикова батарейка забруднює 20 кв. м ґрунту глибиною 5 м, який на наступні 50 років стає непридатним для сільського господарства через високий вміст важких металів. Ця площа у лісовій зоні становить територію проживання двох дерев, двох кротів і одного їжака. Важкі метали просочуються у ґрунтові води, вода потрапляє у річку, а потім у наші будинки. «Викинувши чотири батарейки, ви забрудните дві грядки з полуницею і дві грядки з картоплею. Одна батарейка забруднює 400 л води. Викинувши дві батарейки, ви забрудните дві ванни, вісім відер та два чайника води», — наголошують екологи.
З часом токсичні речовини, які виділяє батарейка, накопичуються в організмі людини. Хром та кадмій накопичуються у нирках, мідь — у шлунково-кишковому тракті, ртуть вражає центральну нервову систему і нирки. Потрапивши у воду, ртуть перетворюється у метил-ртуть, яка є токсичнішою за ртуть. Малі водні мікроорганізми поглинають метил-ртуть, а їх, в свою чергу, поїдають риби. Люди, які споживають таку рибу, можуть захворіти на хворобу Мінамата, головними ознаками якої є порушення зору та слуху, неврологічні розлади. Свинець накопичується в кістках у вигляді нерозчинної сполуки, переходить у кров і може викликати отруєння організму, спричинює захворювання мозку і нервові розлади. Кадмій блокує роботу ферментів, вражає печінку та здатний викликати ракові захворювання.
Щоб усього цього уникнути, достатньо викидати використані батарейки не у смітник, а у спеціальні пункти збору. Це дасть можливість вилучати з батарейок та повертати в обіг тисячі тонн різних металів, що набагато вигідніше, ніж добувати метали з руд. Вміст міді у рудах 0,5− 0,7%, у батарейці вміст металів (цинку, заліза, мангану) становить 23−27%. У світі є три заводи з переробки батарейок: у Німеччині, Франції та Україні — у Львові.
Ось уже кілька років займаються збором та утилізацією батарейок по цілій Україні.
У рамках природоохоронної акції « Обережно, Батарейка!» в Покровській школі під керівництвом вчителя біології та основ здоров’я  Щеглової І. В. діє пункт збору використаних батарейок. Результат порадував — 2 кг батарейок за 6 місяців збору. Найактивнішими учасниками акції були: Кутіков Лев (2 кл.), Красніков Юрій (2 кл.) та Бородіна Олександра (3 кл.), за що учні були нагороджені грамотою НПП «Білобережжя Святослава». Але діти вирішили не зупинятись, адже варто докласти зусиль і щось все ж-таки змінити на краще, щоб афоризм: «Обережно, нас оточує середовище!» природа не перефразувала як: «Рятуйте, мене оточують люди!».

comments powered by HyperComments
Календар
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лис    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31